Після прийому сульфаніламідів у хворого виникли лихоманка, блювання і стул з кров’ю. У крові: лейк.-0,9 • 10^9 /л (гранул.- 0,7 • 10^9 /л), лейкоаглютиніни. Який з термінів найбільш точно характеризує виявлені зміни у крові?

Агранулоцитоз – це стан, що характеризується різким зниженням кількості гранулоцитів у периферичній крові. Ми бачимо у зак: загальні лейкоцити — лише 0,9 х 10^9/л, з них гранулоцити — 0,7 х 10^9/л. Такий критичний дефіцит гранулоцитів виникає найчастіше як ускладнення медикаментозної терапії (після прийому сульфаніламідів), коли утворюються антитіла проти клітин крові (лейкоаглютиніни). Клінічно це проявляється лихоманкою, тяжкими інфекціями, виразково–некротичними ураженнями слизових оболонок і високим ризиком сепсису через втрату захисної функції крові.

Ключові слова: лейк.– 0,9 • 10^9 /л (гранул.– 0,7 • 10^9 /л), лейкоаглютиніни

Гемодилюція – розведення крові (збільшення об'єму плазми), що призводить до відносного зниження концентрації всіх клітин
–
Лейкопенія – загальне зниження кількості лейкоцитів нижче 4,0 х 10^9/л.
Лейкоз – пухлинне захворювання, яке зазвичай супроводжується появою бластних клітин і високим лейкоцитозом.