У чоловіка 58-ми років, померлого при наростаючих явищах хронічної серцевої недостатності, діагностовано ревматичний гранульоматозний міокардит. Мікроскопічно в міокарді спостерігаються гранульоми, що складаються з макрофагів з гіперхромними ядрами та світлою цитоплазмою, в центрі - осередок некрозу. Який характер має некроз в середині гранульоми?

Ревматичний процес — це системне захворювання сполучної тканини, яке проходить певні стадії. Гранульома Ашоффа-Талалаєва є патогномонічною (специфічною) ознакою ревматизму:

Центр гранульоми: Складається з ділянки фібриноїдного некрозу (або фібриноїдного набухання). Це тип дезорганізації сполучної тканини, при якому колагенові волокна руйнуються, стають гомогенними та просочуються білками плазми, зокрема фібрином.

Клітинний склад: Навколо некрозу накопичуються великі макрофаги з характерними гіперхромними ядрами ("совине око"), які називаються клітинами Анічкова. Також можуть бути присутні гігантські багатоядерні клітини Ашоффа.

Чому інші варіанти не є вірними?
Ценкеровський (воскоподібний) некроз: Характерний для скелетних м'язів при важких інфекціях (наприклад, черевний тиф).

Колікваційний (вологий) некроз: Характерний для тканин, багатих на рідину (головний мозок) або при гнійних процесах.

Казеозний (сирнистий) некроз: Специфічний для туберкульозу, сифілісу та лімфогранулематозу.

Жировий некроз: Виникає при пошкодженні підшлункової залози або травмах жирової клітковини.