У пацієнта віком 60 років внаслідок вираженої варикозної хвороби нижніх кінцівок існує висока загроза тромбоемболії легеневої артерії. З метою профілактики пацієнту призначено антикоагулянт непрямої дії, похідний кумарину, антагоніст вітаміну К. Укажіть цей препарат.

Варфарин

Ключові слова: антикоагулянт непрямої дії, похідне кумарину, антагоніст вітаміну К.

Препарати цієї групи не впливають на фактори згортання безпосередньо в крові (як гепарин), а блокують їхнє утворення в печінці.
Хімічна приналежність: Варфарин є найпоширенішим представником похідних кумарину.
Механізм дії: Він блокує фермент (епоксидредуктазу), який відновлює вітамін К. Без активного вітаміну К у печінці припиняється синтез К-залежних факторів зсідання: II (протромбіну), VII, IX та X.
Особливість: Ефект розвивається не одразу, а через 12–72 години (коли вичерпаються запаси факторів, що вже були в крові), що ідеально підходить для тривалої профілактики тромбозів.

Не правильно:
Надропарин (Фраксипарин): Це низькомолекулярний гепарин. Він є антикоагулянтом прямої дії (діє безпосередньо в крові через антитромбін III) і вводиться лише ін'єкційно.

Стрептокіназа: Це фібринолітик (тромболітик). Вона розчиняє вже наявні тромби, а не запобігає їх утворенню. Використовується при гострому інфаркті чи ТЕЛА, а не для планової профілактики.

Тиклопідин: Це антиагрегант. Він заважає склеюванню тромбоцитів, але не впливає на систему згортання білків крові (коагуляцію) так потужно, як варфарин.

Фенілін: Також є антикоагулянтом непрямої дії, але він належить до похідних індандіону, а не кумарину. До того ж він зараз рідко використовується через високу токсичність.