Пацієнту віком 60 років, який хворіє на інсулінонезалежний цукровий діабет, призначено цукрознижувальний лікарський засіб, дія якого опосередкована пригніченням глюконеогенезу і глікогенолізу, підвищенням чутливості мʼязів до інсуліну та поліпшенням захоплення глюкози периферичними тканинами та її утилізації. Укажіть цей препарат.

Метформін

Ключові слова: бігуанід, інсулінорезистентність, пригнічення глюконеогенезу, активація АМФ-кінази.

На відміну від глібенкламіду, який "виганяє" інсулін із залози, метформін працює з уже наявним інсуліном, роблячи тканини чутливішими до нього. Механізм дії метформіну багатогранний:
У печінці: Він пригнічує глюконеогенез (утворення глюкози) та глікогеноліз (розпад глікогену), що знижує викид цукру в кров натщесерце.
У м'язах: Підвищує чутливість рецепторів до інсуліну та стимулює захоплення глюкози (активує білки-переносники GLUT-4).
У кишечнику: Дещо уповільнює всмоктування вуглеводів.

Не правильно:
Інсулін: Це гормон, який заміщує дефіцит. Його дія полягає у безпосередньому відкритті каналів для глюкози, але він не пригнічує глюконеогенез у печінці так, як це роблять бігуаніди.

Ситагліптин: Це інгібітор ДПП-4 (інкретиноміметик). Він діє шляхом підвищення рівня власних гормонів кишечника (ГПП-1), які стимулюють вироблення інсуліну залежно від прийому їжі.

Преднізолон: Це глюкокортикоїд. Він має протилежний ефект — стимулює глюконеогенез і підвищує рівень цукру в крові, викликаючи "стероїдний діабет".

Епінефрину гідрохлорид (Адреналін): Гормон стресу, який мобілізує ресурси організму і підвищує рівень глюкози в крові для забезпечення енергією (стимулює глікогеноліз).