Жінка віком 35 років звернулася до лікаря зі скаргами на слабкість у нижніх кінцівках упродовж останніх 4-х місяців. Вона зазначила, що їй важко підійматися сходами, скаржиться на відчуття млявості та втрату мʼязової маси. Її раціон складається переважно зі шліфованого рису. Недостатність якого вітаміну найімовірніше спостерігається у цієї пацієнтки?

Це класичний опис хвороби Бері-бері. Вітамін В1 міститься переважно в оболонці зерна. Шліфований рис — це зерно, з якого зняли оболонку (висівки). Тому він майже не містить тіаміну. Якщо людина харчується переважно таким рисом (як це часто бувало в країнах Азії), у неї гарантовано розвивається авітаміноз В1. Вітамін В1 необхідний для перетворення вуглеводів на енергію (у складі піруватдегідрогенази). М'язи та нерви потребують багато енергії. Без В1 нерви деградують (поліневрит), а м'язи не отримують сигналів і енергії, тому слабшають і атрофуються. Суха форма Бері-бері характеризується саме ураженням периферичних нервів. Слабкість починається з ніг (дистальні відділи), людині важко ходити ("хода півня"), виникає атрофія м'язів.
В6 (піридоксину): дефіцит викликає судоми, дерматити, анемію. Часто пов'язаний з прийомом протитуберкульозних ліків, а не з рисом.
В2 (рибофлавіну): викликає ураження слизових (заїди, глосит, кон'юнктивіт).
С (аскорбінової кислоти): викликає цингу (кровоточивість ясен, ламкість судин).
В3 (нікотинової кислоти): викликає пелагру (дерматит, діарея, деменція).