У хворого з опіками 40% поверхні тіла розвинувся опіковий шок. Який механізм розвитку шоку домінує на його початку?

Вірна відповідь: Больовий механізм.
Опіковий шок — це різновид травматичного шоку, який має свої особливості. На початку (в перші години після опіку, ериктильна фаза) домінуючим механізмом є біль.

Патогенез на початку: Інтенсивний біль через подразнення великої кількості нервових закінчень. Площа опіку 40% є критичною та супроводжується надзвичайно сильним больовим синдромом. Больовий імпульс надходить до ЦНС та призводить до надмірного збудження та подальшого зриву регуляторних механізмів.

Відповідь організму: Активація симпато-адреналової системи, викид катехоламінів, що спочатку викликає:
Централізацію кровообігу (спазм периферичних судин, блідість).
Тахикардію, Збереження або навіть підвищення АТ на початку.

Чому саме біль? Більовий компонент є первинним та запускає весь каскад нейрогуморальних реакцій, що призводять до шоку. На цій ранній стадії зневоднення та токсемія ще не розвинулися в повній мірі.

НЕ ПРАВИЛЬНО:
Порушення мінерального обміну та Порушення білкового обміну — це важливі, але пізніші механізми (з'являються через години та дні), пов'язані з втратою електролітів та білків через ранову поверхню.
Зневоднення (плазмовтрата) — це ключовий механізм опікового шоку, але він стає домінуючим не відразу, а в торпідній фазі, яка розвивається через 2-6 годин після опіку, коли через підвищену проникність судин плазма масово виходить в тканини. На самому початку (ериктильна фаза) зневоднення ще не виражене.
Аутоімунізація — не є механізмом шоку. Може розглядатися як фактор у патогенезі опікової хвороби (через утворення аутоантитіл до пошкоджених тканин), але це набагато пізніший процес, не пов'язаний з розвитком початкового шоку.