Пацієнт віком 61 рік помер у реанімаційному відділенні внаслідок синдрому поліорганної дисфункції. Відомо, що раніше пацієнту проводили оперативне втручання із приводу гострого гнійного періоститу. Під час гістологічного дослідження некроптатів виявлено гіперплазію лімфоїдної тканини мигдаликів, дифузну інфільтрацію нейтрофілами некротично зміненого альвеолярного відростка щелепи, регіонарний гнійний лімфаденіт, флегмону мʼяких тканин шиї, двобічну полісегментарну гнійну пневмонію, спленомегалію, незворотні зміни у кардіоміоцитах та епітелії ниркових канальців. Під час бактеріологічного дослідження у крові виявлено золотистий стафілокок. Який вид сепсису спричинив такі паталогічні зміни?

Правильна відповідь: Одонтогенний
Ключові слова: гострий гнійний періостит

Одонтогенний: це сепсис, що виникає як ускладнення гнійно-запальних процесів зубощелепної ділянки, наприклад, гострого гнійного періоститу або абсцесу зуба. Патогенез включає проникнення бактерій (часто Staphylococcus aureus) у кров і розвиток системного запального відповіду, що може призвести до поліорганної дисфункції. Клінічно спостерігаються гнійні ураження навколозубних тканин, регіонарний гнійний лімфаденіт, флегмона м’яких тканин шиї, септична пневмонія, ураження серця та нирок.

Хірургічний: сепсис, що розвинувся після оперативних втручань (хірургічний сепсис). Початкові гнійні осередки локалізуються в місці операції. У цьому випадку у пацієнта був гострий періостит, який оперували, але сепсис безпосередньо спричинений інфекцією зубощелепної області, тому це не чисто хірургічний сепсис.

Криптогенний: сепсис невстановленого походження, при якому первинний осередок інфекції не виявляється. У пацієнта відомий гнійний періостит, тому цей варіант не підходить.

Тонзилогенний: сепсис, що розвивається внаслідок гострого або хронічного тонзиліту, з поширенням інфекції у кров. Морфологічно спостерігаються гнійні осередки в мигдаликах, гнійний лімфаденіт, але початковий осередок не пов’язаний із зубами чи щелепою.

Терапевтичний (медикаментозний): сепсис, що виникає після тривалої терапії або інвазивних процедур, часто через введення лікарських засобів або катетеризацію. Характерна бактеріємія або токсична реакція, без чітко вираженого гнійного осередку в щелепно-лицьовій ділянці.