У хворого хлопця із вивихом щелепи лікар застосував засіб для короткочасного розслаблення мʼязів із групи деполяризуючих міорелаксантів. Виберіть цей засіб:

Дитилін (Суксаметоній)

Ключові слова: деполяризуючий міорелаксант, Н-холінорецептори, короткочасна дія, вправлення вивиху, міорелаксація.

Для маніпуляцій, що потребують миттєвого, але дуже нетривалого розслаблення м'язів (вправлення вивихів, репозиція уламків кісток, інтубація), використовують препарати, які швидко руйнуються в організмі. Дитилін — це основний представник деполяризуючих міорелаксантів. За структурою він нагадує дві молекули ацетилхоліну. Він викликає стійку деполяризацію кінцевої платівки скелетних м'язів, що призводить до тимчасового паралічу. Ефект настає вже через 30–60 секунд і триває лише 5–10 хвилин, оскільки препарат швидко розщеплюється ферментом псевдохолінестеразою плазми крові.

Не правильно:
Атракуріум та Рокуроніум: Це антидеполяризуючі (недеполяризуючі) міорелаксанти. Вони діють довше (від 20 до 40–60 хвилин) і мають інший механізм дії (конкурентна блокада рецепторів).

Новокаїн: Це місцевий анестетик. Він блокує проведення больового імпульсу по нерву, але не викликає такої вираженої та керованої релаксації скелетних м'язів, яка потрібна для подолання м'язового опору при вивиху.

Папаверину гідрохлорид: Це міотропний спазмолітик. Він розслаблює гладеньку мускулатуру (судин, кишківника), але абсолютно не впливає на скелетні м'язи, які утримують щелепу при вивиху.