Під час ефірного наркозу в хворого виникла виражена брадикардія з погрозою зупинки серця. Який із перелічених препаратів треба застосувати для прискорення серцевих скорочень в умовах наркозу, що повинен продовжуватися?

Атропін

Ключові слова: брадикардія, ефірний наркоз, блукаючий нерв (n. vagus), М-холіноблокатор, вагусна зупинка серця.

Брадикардія під час наркозу часто виникає через подразнення блукаючого нерва (n. vagus). Для нормалізації ритму необхідно вимкнути цей гальмівний вплив на серце. Атропін є специфічним блокатором М-холінорецепторів серця. Він блокує передачу гальмівних імпульсів від блукаючого нерва до синусового вузла. Це призводить до усунення брадикардії та прискорення серцевих скорочень. Важливо: На відміну від адреналіну, атропін є безпечнішим в умовах наркозу (особливо фторотанового або ефірного), оскільки він не підвищує збудливість міокарда настільки сильно, щоб викликати небезпечні аритмії (фібриляцію), і дозволяє безпечно продовжувати операцію.

Не правильно:
Адреналін: Хоча він прискорює серцебиття, його використання на фоні наркозу (особливо інгаляційного) є вкрай ризикованим через «сенсибілізацію міокарда». Це може спровокувати важкі аритмії або фібриляцію шлуночків.

Ізадрин: Стимулює beta-адренорецептори. Він ефективний при брадикардії, але, як і адреналін, може викликати аритмії під час наркозу та надмірно знижувати артеріальний тиск через розширення судин.

Кофеїн та Камфора: Це аналептики (стимулятори дихання та кровообігу). Їх дія при гострій вагусній брадикардії є занадто повільною та слабкою порівняно з прямим блокуванням рецепторів атропіном. Вони не здатні швидко запобігти зупинці серця, викликаній блукаючим нервом.