Чоловік захворів гостро: висока температура, збільшена та болісна селезінка. На 10-й день на шкірі живота зʼявився розеольозно-папульозний висип. На 21-й день настала смерть від перитоніту. Під час патологоанагомічного дослідження тіла в здухвинній кишці виявлено глибокі виразки в ділянці некротизованих групових лімфоїдних фолікулів (пейєрових бляшок). Одна з виразок перфорувала, наявний фібринозно-гнійний розлитий перитоніт. Яке захворювання можна припустити в цьому разі?

Відповідь: Черевний тиф
Гострий початок з високою температурою, збільшеною та болючою селезінкою (спленомегалія): Це характерні ознаки першої (бактеремічної) фази черевного тифу. Збільшення селезінки (і печінки – гепатомегалія) є частиною тифозного статусу.

На 10-й день – розеольозно-папульозний висип на шкірі живота: Це дуже характерна ознака черевного тифу – рожево-червоні папули (розеоли), які нечутливі на дотик. Вони з'являються на шкірі живота та грудей саме наприкінці першого – на початку другого тижня захворювання.

На 21-й день – смерть від перитоніту: Третьому тижню захворювання при черевному тифі відповідає стадія утворення виразок у тонкому кишечнику (переважно в клубовій та початкових відділах товстої кишки).
Патоморфологічні ознаки:

Глибокі виразки в ділянці некротизованих групових лімфоїдних фолікулів (пейєрових бляшок): Це патогномонічна (унікальна) ознака черевного тифу. Збудник (Salmonella Typhi) має тропність саме до лімфоїдної тканини кишечнику, спричинюючи її некроз, потім відторгнення і утворення виразок. "Групові лімфоїдні фолікули" – це саме пейєрові бляшки.
Одна з виразок перфорувала: Це найтяжче хірургічне ускладнення черевного тифу, що найчастіше трапляється на 2-3 тижні хвороби.
Фібринозно-гнійний розлитий перитоніт: Безпосередня причина смерті, що розвинулася через перфорацію тифозної виразки і потрапляння вмісту кишечника у черевну порожнину.

НЕ ПРАВИЛЬНО:
Дизентерія (шигельоз): Хоча при ній також уражається товста кишка з утворенням виразок, виразки поверхневі ("штамповані"), не глибокі. Некроз пейєрових бляшок тонкої кишки не характерний. Початок з проносів, крові у випорожненнях, а не з тривалої лихоманки зі спленомегалією та розеолами.

Сальмонельоз: Викликається іншими сероварами сальмонел, перебігає за типом гастроентериту з гострим початком, блюванням, проносом. Не дає тривалої вологої лихоманки, характерного висипу та глибоких виразок у тонкій кишці.

Холера: Характеризується профузною водянистою діареєю без ознак загальної інтоксикації та лихоманки. Немає утворення виразок у кишечнику.

Амебіаз кишечника: Утворює виразки у товстій кишці, але вони мають характерний вигляд: "кратероподібні" з підритими краями, не пов'язані з пейєровими бляшками. Загальні симптоми інтоксикації менш виражені, спленомегалія та характерний висип не властиві.