Після вживання ацетилсаліцилової кислоти у пацієнта з'явився біль у ділянці шлунка як наслідок загострення виразкової хвороби. Що лежить в основі ульцерогенності цього препарату?

Правильна відповідь: Антипростагландинова дія
Ключові слова: ацетилсаліцилова кислота, ульцерогенність

Антипростагландинова дія: ацетилсаліцилова кислота інгібує ЦОГ-1, що зменшує синтез простагландинів у шлунку. Простагландини захищають слизову оболонку, стимулюють секрецію слизу та бікарбонатів. Зниження їхньої кількості робить слизову більш вразливою до соляної кислоти. Це і є основний механізм ульцерогенності НПЗП.

Жовчогінна дія: ацетилсаліцилова кислота незначно впливає на жовчовиділення. Жовчогінність сама по собі не призводить до утворення виразок шлунка. Тому цей механізм не пояснює біль у шлунку після прийому препарату.

Стимулює дію пепсину: аспірин не підвищує активність пепсину прямо. Пепсин може ушкоджувати слизову, але у випадку АСК основна проблема — зменшення простагландинів, а не стимуляція пепсину.

Імунодепресивний ефект: ацетилсаліцилова кислота не має значного імунодепресивного ефекту у терапевтичних дозах. Імунна система тут не є ключовим фактором утворення виразок.

Спазм судин: АСК не викликає істотного спазму шлункових судин. Порушення кровопостачання слизової не є основним механізмом її пошкодження при прийомі НПЗП.