У хворого на туберкульоз в біоптаті нирки при гістологічному дослідженні у вогнищі казеозного некрозу виявлені безпорядно розсипані дрібні зерна хроматину. Наслідком чого є виявлені зміни?

Правильною відповіддю є каріорексіс.

Чому саме каріорексіс?
Описані в біоптаті зміни є морфологічними ознаками загибелі клітини (некрозу). Каріорексіс — це один з етапів деструкції ядра:

Процес: Ядро розпадається на окремі фрагменти або дрібні зерна хроматину (від грец. karyon — ядро, rhexis — розрив).

Контекст: При туберкульозі спостерігається казеозний (сирчастий) некроз. Це специфічний вид сухого некрозу, де тканини перетворюються на безструктурну масу, в якій часто знаходять залишки розпаду ядер клітин (ті самі «дрібні зерна»).

Диференціальна діагностика інших станів:
Щоб не плутати ці терміни, варто запам'ятати послідовність змін ядра при некрозі:

Каріопікноз (пікноз): Ядро зморщується, стає меншим і інтенсивно забарвлюється (стає дуже темним).

Каріорексіс: Саме те, що описано в питанні — розпад ядра на шматочки/зерна.

Каріолізис: Повне розчинення ядра під дією ферментів; ядро блідне і зникає.

Апоптоз: Це запрограмована смерть клітини. Хоча там теж є фрагментація ядра, при апоптозі клітина розпадається на окремі «тільця», оточені мембраною, і зазвичай це не супроводжується таким масивним вогнищем казеозного некрозу, як при туберкульозі.

Мітотична активність: Це процес поділу клітини, що є ознакою життя та регенерації, а не розпаду (некрозу).