При обстеженні хворого виявлено наступні клінічні прояви: шкірні покриви рожеві, теплі на дотик, сухі, ЧСС - 92 / хв., ЧД - 22 / хв., Температура тіла - 39,2 ° С. Яке співвідношення процесів утворення і віддачі тепла в описаному періоді лихоманки?

Правильна відповідь: Теплопродукція дорівнює тепловіддачі
Ключові слова: шкірні покриви рожеві, теплі на дотик, сухі

Періоди лихоманки і співвідношення теплопродукції та тепловіддачі
1.Період підйому температури (озноб)
У цей час теплопродукція підвищується, а тепловіддача знижується.
Організм намагається підвищити температуру тіла до нової «установчої точки» в гіпоталамусі.
Це досягається шляхом звуження судин шкіри, зменшення потовиділення та посилення м’язової активності (озноб, тремтіння).
Шкіра бліда, холодна на дотик, хворого знобить.
→ Теплопродукція перевищує тепловіддачу.
2.Період стояння температури (плато)
У цій фазі теплопродукція і тепловіддача врівноважені, тобто їх інтенсивність однакова.
Центр терморегуляції утримує новий стабільно підвищений рівень температури.
Хворий відчуває тепло, але не мерзне й не пітніє.
Шкіра рожева, тепла, суха.
→ Теплопродукція дорівнює тепловіддачі.
3.Період зниження температури (криза або лізис)
Коли вплив пірогенів зменшується, гіпоталамус знижує «установчу точку».
Відбувається активне розширення судин шкіри, інтенсивне потовиділення, дихання стає частішим.
Це сприяє швидкому відведенню тепла, тоді як теплопродукція знижується.
Шкіра гаряча, волога, хворий сильно пітніє.
→ Теплопродукція нижча за тепловіддачу.

Теплопродукція дорівнює тепловіддачі: відповідає другому (стабільному) періоду лихоманки. Центр терморегуляції встановлює нову «вищу точку» температурного гомеостазу. Організм підтримує нову рівновагу: утворення тепла = віддача тепла; температура стабільно висока (напр. 39 °C). Клінічно: шкіра тепла, рожева, немає ознобу, людина відчуває жар.

Теплопродукція перевищує тепловіддачу: відповідає періоду підвищення температури (ознобу). Гіпоталамічний «термостат» підвищує «точку регулювання». Судини звужені, потовиділення знижене, м’язи тремтять → ↑ теплопродукція. Клінічно: шкіра бліда, холодна, пацієнт знобить, температура зростає.

Теплопродукція нижче тепловіддачі: характерно для періоду зниження температури (криза або лізис). Центр терморегуляції знижує «точку гомеостазу». Судини розширені, потовиділення активне → ↑ тепловіддача, ↓ теплопродукція. Клінічно: шкіра гаряча, волога, рясний піт, температура падає.

Зниження тепловіддачі на фоні незміненої теплопродукції: також відображає початкову фазу підйому температури, коли організм намагається утримати тепло.Судини звужені, потовиділення зменшується, але м’язова теплопродукція ще не зросла. Клінічно: озноб, блідість, холодна шкіра.

Посилення теплопродукції без зміни тепловіддачі: початкова фаза активації термогенезу, але тепловіддача ще не адаптувалася. Характерно для раннього періоду підйому температури (при дії ендогенних пірогенів → IL-1, IL-6, TNF). Клінічно: пацієнт мерзне, хоча температура вже зростає.