У хворого діагностовано мегалобластну анемію. Недостатня кількість якої речовини може призводити до розвитку цієї хвороби?

Мегалобластна анемія – це стан, коли еритроцити (та інші клітини крові) стають аномально великими (мегалобластами), але їхня кількість знижується. Причиною є порушення синтезу ДНК. Ціанокобаламін (разом із фолієвою кислотою) необхідний для утворення нуклеотидів — будівельних блоків ДНК. Якщо коротко про механізм: клітина готується до поділу -> цитоплазма росте; якщо немає В12 -> ДНК не синтезується -> ядро не може поділитися. Як результат, клітина продовжує рости, але не ділиться, перетворюючись на гіганта з крихкою мембраною — мегалобласт.
Мідь входить до складу білка церуллоплазміну, який транспортує залізо. Дефіцит міді призводить до того, що залізо не доставляється до кісткового мозку. Це викликає анемію, але вона буде мікроцитарною (дрібні клітини, як при дефіциті заліза), а не мегалобластною.
Амінокислота гліцин бере участь у синтезі гему (частини гемоглобіну). Теоретично дефіцит порушив би синтез гемоглобіну (гіпохромна анемія), але не поділ клітин (ДНК).
Холекальциферолу (Вітамін D3): дефіцит викликає рахіт у дітей та остеомаляцію (розм'якшення кісток) у дорослих. На кровотворення прямо не впливає.
Магнію (Mg): кофактор багатьох ферментів (особливо кіназ), стабілізує ДНК, але його дефіцит проявляється судомами, аритміями та нервовою збудливістю, а не анемією.