Із нітратів, нітритів і нітрозосполук в організмі утворюється азотиста кислота, яка зумовлює окисне дезамінування азотистих основ нуклеотидів. Це може призвести до точкової мутації – заміни цитозину на:

Урацил: азотиста кислота (HNO2) викликає окисне дезамінування. Це хімічна реакція, при якій аміногрупа (-NH2) у молекулі замінюється на кетогрупу (=O). Цитозин має аміногрупу в 4-му положенні піримідинового кільця. Під дією мутагену ця група відщеплюється. Молекула, що залишається (піримідинове кільце з двома кетогрупами), — це Урацил. У ДНК не повинно бути урацилу (він характерний для РНК). Якщо система репарації не виправить помилку, то при наступному подвоєнні ДНК навпроти Урацилу стане Аденін (а мав бути Гуанін навпроти Цитозину). Це призводить до точкової мутації (C – G –> T – A).
Тимін (5-метилурацил): відрізняється від урацилу наявністю метильної групи (-CH3). Дезамінування не додає метильну групу. Тимін утворюється при дезамінуванні 5-метилцитозину, але в умові йдеться про звичайний цитозин.
Інозин (гіпоксантин): утворюється при дезамінуванні пуринової основи — Аденіну.
Гуанін: це пуринова основа. Цитозин (піримідин) не може перетворитися на пурин шляхом простого дезамінування (це занадто різні структури). При дезамінуванні Гуаніну утворюється Ксантин.
Аденін: це також пуринова основа.