У хворого напади бронхіальної астми виникають зазвичай вночі, супроводжуються брадикардією, спастичними болями у кишечнику, проносом. Препарати якої групи можуть усунути ці симптоми?

М-холіноблокатори

Ключові слова: нічні напади бронхіальної астми, брадикардія, спастичний біль, ваготонія, парасимпатична нервова система, антагоністи ацетилхоліну.

Сукупність симптомів (бронхоспазм, уповільнення серцевого ритму, посилення перистальтики кишечника) вказує на надмірну активацію блукаючого нерва (n. vagus), тобто парасимпатичної нервової системи. Цей стан часто називають ваготонією, і він природно посилюється саме в нічний час. Медіатор парасимпатичної системи — ацетилхолін — діє на М-холінорецептори внутрішніх органів. Його надлишок викликає звуження бронхів, брадикардію та спазми гладкої мускулатури ШКТ. М-холіноблокатори (наприклад, атропін, платифілін, іпратропію бромід) вимикають ці рецептори, що призводить до розслаблення м'язів бронхів (усунення астми), прискорення серцевого ритму (усунення брадикардії), зняття спазмів кишечника та нормалізації випорожнень.

Не правильно:
beta-адреноблокатори: Категорично протипоказані при бронхіальній астмі, оскільки вони викликають ще сильніший бронхоспазм та посилюють брадикардію.

Симпатолітики: Пригнічують симпатичну нервову систему. Це призведе до ще більшого домінування парасимпатики (vagus) і лише погіршить стан хворого.

Н-холіноблокатори: Гангліоблокатори діють занадто радикально (різко знижують артеріальний тиск) і не використовуються для вибіркового купірування нападів астми чи кишкових кольок.

Салуретики: Це сечогінні засоби (діуретики), які виводять солі та воду. Вони ніяк не впливають на тонус бронхів або серцевий ритм у даній ситуації.