До приймального відділення доставлено пацієнта із симптомами сплутаної свідомості, зниженням м'язового тонусу, гіпорефлексією, гіпотензією і пригніченням дихання. Відомо, що пацієнт навмисно прийняв велику дозу транквілізатора, похідного 1,4-бензодіазепіну. Який специфічний антагоніст треба додати до плану лікування медикаментозного отруєння?

У пацієнта передозування бензодіазепінового транквілізатора. Для бензодіазепінів характерні:
пригнічення ЦНС;
сонливість і сплутаність свідомості;
зниження м'язового тонусу;
гіпорефлексія;
пригнічення дихання при тяжкому отруєнні.
Флумазеніл — специфічний антагоніст бензодіазепінових рецепторів. Він конкурентно блокує бензодіазепінову ділянку ГАМК-А-рецептора, тому усуває дію бензодіазепінів.
Бензодіазепін → ГАМК-А-рецептор → посилення гальмування ЦНС
Флумазеніл → блокує бензодіазепінову ділянку → усунення ефектів бензодіазепіну

Чому не інші?

A. Налоксон — специфічний антагоніст опіоїдних рецепторів, застосовується при отруєнні морфіном та іншими опіоїдами.
C. Атропін — М-холіноблокатор; застосовується, зокрема, при отруєнні холіноміметиками/антихолінестеразними засобами.
D. Епінефрин — адреноміметик, не є антидотом бензодіазепінів.
E. Кофеїн — психостимулятор, але не є специфічним антидотом бензодіазепінів.