До ендокринолога звернулася хвора 45 років із скаргами на підвищенний апетит, сухість слизових оболонок ротової порожнини, зростання діурезу. При обстеженні вперше виявлено інсуліннезалежний діабет. Який з названих препаратів доцільно призначити хворій?

Глібенкламід

Ключові слова: цукровий діабет 2-го типу (інсуліннезалежний), пероральний гіпоглікемічний засіб, похідні сульфонілсечовини, стимуляція beta-клітин.

При інсуліннезалежному цукровому діабеті (тип 2) підшлункова залоза продовжує виробляти власний інсулін, але або його недостатньо, або клітини організму втратили до нього чутливість (резистентність). Глібенкламід належить до групи похідних сульфонілсечовини II покоління:
Механізм: Він зв'язується зі спеціальними рецепторами на поверхні beta-клітин підшлункової залози.
Дія: Це призводить до закриття АТФ-залежних калієвих каналів, деполяризації мембрани та активного вивільнення власного (ендогенного) інсуліну в кров.
Ефект: Підвищений рівень інсуліну знижує рівень глюкози в крові, що усуває симптоми (спрагу, поліурію, сухість у роті).

Не правильно:
Інсулін: Призначається при цукровому діабеті 1-го типу (інсулінозалежному) або при важкому перебігу 2-го типу. Оскільки у пацієнтки діабет виявлено вперше і він визначений як інсуліннезалежний, лікування починають із дієти та таблетованих засобів, а не з ін'єкцій інсуліну.

Адіурекрин та Вазопресин: Це препарати гормонів задньої частки гіпофіза. Вони використовуються для лікування нецукрового діабету, який пов'язаний із порушенням водного обміну, а не з рівнем цукру.

Окситоцин: Гормон, що стимулює скорочення матки та лактацію. Він не впливає на рівень глюкози в крові.