До щелепно-лицьового відділення надійшов хворий з переломом нижньої щелепи. Було вирішено з’єднання кісток провести хірургічним методом під наркозом. Після внутрішньовенного введення міорелаксанту спостерігались короткочасні фібрилярні скорочення м’язів обличчя хворого. Який міорелаксант було застосовано?

Дитилін

Ключові слова: перелом щелепи, міорелаксант, фібрилярні скорочення (фасцикуляції), деполяризуюча дія.

Поява короткочасних фібрилярних скорочень (посмикувань) м’язів одразу після введення препарату є унікальною ознакою деполяризуючих міорелаксантів. Дитилін є препаратом вибору для швидкої інтубації та коротких операцій (наприклад, репозиції щелепи), оскільки діє дуже швидко і недовго (5–10 хв).

Не правильно:
Тубокурарина хлорид та Піпекуроній бромід (Ардуан): Це антидеполяризуючі міорелаксанти. Вони блокують рецептори без їх попереднього збудження, тому м’язових посмикувань при їх введенні ніколи не буває. Крім того, вони діють значно довше (від 30 до 60 хвилин).

Меліктин: Це міорелаксант для перорального прийому, який використовується при хронічних захворюваннях нервової системи (паркінсонізм, пірамідні порушення). Він не викликає швидкої хірургічної релаксації та фасцикуляцій.

Діазепам: Це транквілізатор (анксіолітик) з групи бензодіазепінів. Хоча він має міорелаксуючий ефект (центральної дії), він не є курареподібною речовиною і не викликає фібрилярних скорочень м’язів.