Хворому з травмою передпліччя під час репозиції кісток для міорелаксації введено дитилін. Повне відновлення тонусу та функції м’язів відбулося більш, ніж через годину. Чим можна пояснити значне подовження курареподібної дії препарату?

Генетичним дефіцитом бутирилхолінестерази

Ключові слова: дитилін (суксаметоній), пролонговане апное, фармакогенетика, бутирилхолінестераза (псевдохолінестераза), гідроліз.

Дитилін — це міорелаксант, швидкість виведення якого з організму залежить виключно від активності одного ферменту в плазмі крові. Якщо цей фермент працює погано, дія препарату розтягується на години. Дитилін (суксаметоній) є міорелаксантом ультракороткої дії (зазвичай 5–10 хвилин). Така тривалість зумовлена тим, що він дуже швидко розщеплюється (гідролізується) ферментом плазми крові — бутирилхолінестеразою (також відомою як псевдохолінестераза). У деяких пацієнтів через генетичну мутацію цей фермент відсутній або має атипову структуру. Це призводить до того, що дитилін не руйнується, а продовжує блокувати Н-холінорецептори скелетних м'язів. Як результат, замість короткочасного розслаблення виникає тривалий параліч дихальних м'язів та кінцівок, що вимагає тривалої штучної вентиляції легень.

Не правильно:
Генетичним дефіцитом моноамінооксидази (МАО): МАО відповідає за розщеплення катехоламінів (адреналіну, дофаміну). Її дефіцит може впливати на емоційний стан або реакцію на певні продукти, але не має стосунку до міорелаксантів.

Пригніченням мікросомального окиснення: Мікросомальні ферменти печінки (система цитохрому Р450) метаболізують величезну кількість ліків, але дитилін руйнується не в печінці, а безпосередньо в крові шляхом гідролізу.

Утворенням активного метаболіту: Один із метаболітів дитиліну (сукцинілхолін) має слабку міорелаксуючу дію, проте він не може забезпечити годинний параліч при нормальній роботі ферментів.

Генетичним дефіцитом гідроксилази: Гідроксилази беруть участь у багатьох реакціях (наприклад, синтез гормонів або фенілаланіну), але не беруть участі в інактивації дитиліну.