У хворого, що надійшов до хірургічного відділення з ознаками гострого апендициту, виявлені наступні зміни білої крові: загальна кількість лейкоцитів - 16 • 109 /л. Лейкоцитарна формула: б.- 0, е.- 2%, ю.- 2%, п.- 8%, с.- 59%, л.- 25%, м.- 4%. Як класифікуються зазначені зміни?

У пацієнта спостерігається підвищення загальної кількості лейкоцитів (16 • 10^9/л) за рахунок нейтрофілів, що є типовою реакцією на гострий запальний процес, зокрема апендицит. У лейкоцитарній формулі видно появу юних форм 2% (норма 0– 1%) та паличкоядерних нейтрофілів 8% (норма 1– 6%), що свідчить про активацію кісткового мозку і вихід незрілих клітин у кров. При цьому зберігається достатня кількість сегментоядерних нейтрофілів 59% (норма 42– 72%), тобто кістковий мозок адекватно реагує на інфекцію, компенсуючи потребу організму. Така картина відповідає регенеративному зсуву вліво при якому в крові з'являються юні на фоні загального лейкоцитозу. Це свідчить про активну роботу кісткового мозку, який адекватно реагує на запалення, посилюючи продукцію та викид нових клітин.

Ключові слова: загальна кількість лейкоцитів – 16 • 10^9 /л, ю.– 2%, п.– 8%

Нейтрофілія з гіперрегенеративним зсувом вліво – окрім юних клітин, у крові з'являються ще більш ранні форми, такі як мієлоцити та навіть поодинокі бласти.
Нейтрофілія з зсувом вправо – означає переважання гіперсегментованих нейтрофілів, що характерно для мегалобластних анемій, а не для гострого запалення.
Лейкемоїдна реакція за нейтрофільним типом – імітує картину лейкозу з великою кількістю незрілих клітин, але тут лише невеликий відсоток юних форм.
Нейтрофілія з дегенеративним зсувом вліво – характеризується переважанням паличкоядерних і юних форм при зниженні сегментоядерних, що свідчить про виснаження кісткового мозку.