Оглядаючи дитину 6-ти років, лікар помітив на глоткових мигдаликах сірувату плівку, при спробі видалення якої виникла помірна кровотеча. Бактеріоскопія мазків з мигдаликів показала наявність грампозитивних бактерій булавоподібної форми. Які симптоми можуть виникнути в дитини у найближчі дні, якщо не буде проведене специфічне лікування?

Клінічна картина (сіруваті плівки на мигдаликах, що погано знімаються і викликають помірну кровотечу, а також наявність грампозитивних бактерій булавоподібної форми) однозначно вказує на дифтерію, збудником якої є Corynebacterium diphtheriae. Збудник цього захворювання виробляє потужний екзотоксин, який має тропність до певних органів. Цей токсин поширюється через кров і уражає, в першу чергу, серцевий м'яз (викликаючи міокардит, який є основною причиною смерті при дифтерії), а також нервову систему, нирки та надниркові залози, спричиняючи токсичну нефропатію та печінкову недостатність. Без специфічного лікування (протидифтерійна сироватка) токсинемія прогресує, і саме ці системні токсичні ураження є найімовірнішим і найтяжчим наслідком у найближчі дні.

Ключові слова: сірувата плівка на глоткових мигдаликах, при спробі видалення виникла помірна кровотеча, грампозитивні бактерії булавоподібної форми

Набряк легенів – не є первинною ознакою прогресування токсинемії при дифтерії, бо про її наростання свідчить передусім ураження життєво важливих органів, тоді як набряк легень зазвичай є неспецифічним наслідком тяжкої серцевої недостатності чи шоку.
Хвильоподібна лихоманка – не є типовою для дифтерії, оскільки ця ознака більш характерна для бруцельозу або зворотного тифу, тоді як при дифтерії гарячка зазвичай постійна або неправильна.
Дуже сильний нападоподібний кашель – не є провідним чи найтяжчим симптомом дифтерії, оскільки він є головною клінічною ознакою коклюшу.
Папульозні висипи на шкірі – не виникають при дифтерії, оскільки вони характерні для низки вірусних інфекцій (кір, краснуха) або алергічних реакцій.