Пацієнтка віком 27 років звернулася до лікаря-ендокринолога зі скаргами на швидку стомлюваність, збільшення маси тіла, набряклість обличчя та повік, сухість волосся і шкіри, запори, Під час лабораторного дослідження виявлено: збільшення рівня ТТГ (5,77 мкМО/мл), антитіл до тиреоїдної пероксидази (326 Од/мл) при нижніх межах норми ТЗ і Т4. Установлено діагноз: аутоімунний тиреоїдит. Для запобігання зниженню функції щитоподібної залози аутоімунним процесом призначена замісна терапія. Який препарат призначив лікар-ендокринолог?

Левотироксин натрію (L-тироксин)

Ключові слова: замісна гормональна терапія, синтетичний аналог Т4, нормалізація ТТГ.

У пацієнтки спостерігається класична клінічна картина гіпотиреозу: набряклість (мікседема), сухість шкіри, запори та збільшення маси тіла. Лабораторно це підтверджується високим рівнем ТТГ (тиреотропного гормону), що є сигналом мозку про дефіцит гормонів щитоподібної залози.
1. Причина: При аутоімунному тиреоїдиті власна імунна система руйнує клітини залози (про що свідчать антитіла до ТПО).
2. Механізм: Оскільки залоза не може виробляти достатньо гормонів, їх потрібно вводити ззовні. L-тироксин є точним синтетичним аналогом природного гормону тироксину (Т4).
3. Ефект: Препарат відновлює нормальний обмін речовин, усуває набряки та за принципом зворотного зв'язку знижує рівень ТТГ до норми.

Не правильно:
Мерказоліл (Тирозол): Це антитиреоїдний препарат, який блокує синтез гормонів. Його призначають при гіпертиреозі (надлишку гормонів), а у даної хворої їх і так замало.

Калію перхлорат: Також пригнічує функцію щитоподібної залози, блокуючи захоплення йоду. Це лише погіршило б стан пацієнтки.

Радіоактивний йод: Використовується для руйнування тканини залози при пухлинах або важкому токсичному зобі. Призводить до незворотного гіпотиреозу.

Йод (препарати калію йодиду): Самого лише йоду недостатньо, якщо залоза вже пошкоджена аутоімунним процесом і не може "переробити" його в гормони. Більше того, при аутоімунному тиреоїдиті надлишок йоду може спровокувати загострення.