Унітіол є антидотом і застосовується у разі отруєння солями важких металів. Як називається такий тип взаємодії лікарських речовин?

Хімічний антагонізм (або антидотизм) виникає тоді, коли дві речовини вступають у пряму хімічну реакцію між собою, що призводить до утворення неактивних або нетоксичних сполук (реакція нейтралізації). Оскільки унітіол містить сульфгідрильні групи (–SH групи),а важкі метали (ртуть, миш'як, свинець) мають високу спорідненість до таких груп, тому унітіолу зв'язують іони металів раніше, ніж ті встигнуть пошкодити ферменти організму. Утворюється міцний, розчинний і нетоксичний комплекс, який легко виводиться нирками.
На відміну від фармакологічного антагонізму, унітіол не змагається за рецептори з металами, бо він діє безпосередньо на молекулу отрути.

Ключові слова: отруєння солями важких металів

Неконкурентний антагонізм – синонім непрямий, ЛЗ діють протилежно, впливаючи на різні рецептори або фізіологічні системи, що призводить до зменшення чи втрати ефекту одного з препаратів (фторотан–прозерин).
Фізичний антагонізм – базується на фізичних властивостях, наприклад, адсорбції отрути на поверхні (активоване вугілля).
Фізіологічний антагонізм – синонім функціональний, при якому дві речовини діють на організм у протилежних напрямках, знижуючи або повністю нівелюючи ефект одна одної(діють на функцію = міметик–блокатор).
Синергоантагонізм – стан, при якому за одними ефектом речовини посилюють одна одну, а за іншими діють як антагоністи, використовується для зниження небажаних ефектів.