Під час підйому в гори, на висоті 5000 метрів, у альпіністів з’явилися скарги на задишку, прискорення серцебиття, головний біль, запаморочення, дзвін у вухах. Який патогенетичний фактор визначає розвиток вказаних явищ?

Гіпоксемія-ця відповдь правильна,бо на висоті 5000 м атмосферний тиск знижений, а парціальний тиск кисню падає майже вдвічі. Через це менше кисню надходить у кров, виникає гіпоксемія, яка й викликає задишку, тахікардію, головний біль, запаморочення (гірська хвороба).Ключові слова :гірська хвороба-знижений атмосферний тиск, ↓ pO₂, гіпоксемія.
Зниження кисневої ємності крові-киснева ємність крові залежить від кількості гемоглобіну. У альпіністів гемоглобін нормальний, тому ємність крові не знижується.
Гіпокаліємія-низький рівень калію викликає м’язову слабкість, аритмії, парези кишечника, але не пояснює раптову задишку та головний біль при підйомі в гори.
Лактацидемія-може бути як вторинне явище при тривалому дефіциті кисню,не виникає миттєво при підйомі на висоту.
Гіпернатріємія-пов’язане з водними порушеннями (зневоднення, втрата води), але не є типовим для гострої гірської хвороби.