Після тривалої і тяжкої хвороби у хворого знизився АТ до 60/40 мм рт.ст.; спостерігається тахікардія, задишка, затьмарення свідомості. Як можна визначити цей стан?

Вірна відповідь: Преагонія.
Характеристика преагонії: Тяжка, тривала хвороба (стадія декомпенсації та виснаження резервів організму).
Свідомість: Затьмарення (ступор, сопор) або сплутаність. Часто поступове заглиблення в непритомність.

Гемодинаміка: Прогресивне падіння артеріального тиску (АТ 60/40 мм рт.ст.), тахікардія (частіше ниткоподібний пульс), що свідчить про вичерпання компенсаторних можливостей серцево-судинної системи.
Дихання: Задишка (диспное), часто поверхневе, нерівномірне.
Загальний стан: Різке погіршення на тлі критичного ослаблення всіх життєвих функцій.
Ця стадія відрізняється від шоку тим, що представляє собою незворотний процес загального виснаження організму, який, якщо не зупинити, неминуче переходить у агонію.

НЕ ПРАВИЛЬНО:
Шок — це критичний стан, що загрожує життю, через недостатню перфузію тканин, який може бути зворотним при своєчасному лікуванні. Хоча описані симптоми (гіпотензія, тахікардія, затьмарення свідомості) характерні для шоку, контекст «після тривалої і тяжкої хвороби» вказує на те, що це термінальна стадія цієї хвороби, тобто процес вмирання. Шок може бути кінцевою ланкою багатьох захворювань, але в термінології танатології ця фаза називається саме преагонією.

Агонія. Це наступна після преагонії стадія, що характеризується згасанням усіх життєвих функцій. Свідомість відсутня, дихання агональне (рідкісне, поверхневе, судозне), пульс на периферичних артеріях не визначається. У описі ще є тахікардія та задишка, що вказує на попередню стадію.

Клінічна смерть. Це стан повної зупинки серця і дихання зі збереженням потенційної можливості реанімації. Свідомість відсутня, рефлекси відсутні. У завданні ж серце працює (тахікардія) і дихання є (задишка).