Хворий з діагнозом вогнищевий туберкульоз верхньої частки правої легені в складі комбінованої терапії отримує ізоніазид. Через деякий час пацієнт почав скаржитися на м’язову слабкість, зниження шкірної чутливості, порушення зору, координації рухів. Який вітамінний препарат доцільно використати для усунення даних явищ?

Вітамін В6 (Піридоксину гідрохлорид)

Ключові слова: ізоніазид, побічна дія, нейротоксичність, периферичний неврит, ГАМК.

Ізоніазид є структурним антагоністом вітаміну В6. Він блокує ферменти, для роботи яких потрібен піридоксин, що призводить до глибокого дефіциту цього вітаміну в нервовій тканині. Скарги пацієнта (слабкість, оніміння шкіри, порушення зору та координації) є типовими ознаками периферичного невриту — специфічного ускладнення терапії ізоніазидом: 1) Порушення синтезу ГАМК: Вітамін В6 необхідний для утворення гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) — головного гальмівного медіатора ЦНС. Його дефіцит призводить до збудливості та пошкодження нервових волокон. 2) Пошкодження мієліну: Дефіцит піридоксину порушує обмін білків та ліпідів у нервових клітинах. 3) Профілактика та лікування: Для запобігання або усунення цих нейротоксичних явищ усім хворим на туберкульоз, які отримують ізоніазид, обов'язково призначають препарати вітаміну В6.

Не правильно:
Вітамін В12: Використовується для лікування мегалобластної анемії. Хоча він також корисний для нервової системи, він не є специфічним антидотом при отруєнні або побічній дії ізоніазиду.

Вітамін А: Жиророзчинний вітамін, що відповідає за зір у темряві та епітелізацію. Його дефіцит не пов'язаний із прийомом протитуберкульозних засобів.

Вітамін С: Потужний антиоксидант, але він не може компенсувати ферментативні порушення, викликані дефіцитом піридоксину.

Вітамін D: Регулює обмін кальцію. Його дефіцит викликає рахіт або остеопороз, що не має стосунку до симптомів