Новонароджена дитина погано набирає вагу, в сечі виявлено підвищений вміст оротової кислоти, що свідчить про порушення синтезу піримідинових нуклеотидів. Який метаболіт необхідно використати для нормалізації метаболізму?

Уридин: при цій хворобі заблоковано фермент (УМФ-синтазу), який перетворює оротову кислоту на уридинмонофосфат (УМФ). Накопичується оротова кислота (токсична, виводиться із сечею). Виникає дефіцит піримідинових нуклеотидів (УМФ, ЦМФ, ТМФ), які критично необхідні для синтезу ДНК та РНК. Без них клітини не можуть ділитися, тому дитина не росте і має анемію. Оскільки організм не може сам синтезувати піримідини de novo (з простих речовин), ми повинні дати йому вже готовий продукт, який стоїть у ланцюжку після заблокованого місця. Таким продуктом є Уридин. У клітинах є ферменти ("рятувальні"), які перетворюють Уридин одразу на УМФ (минаючи стадію оротової кислоти). Це поповнює запаси нуклеотидів -> відновлюється ріст та поділ клітин. Крім того, наявність УМФ гальмує синтез нової оротової кислоти за принципом зворотного зв'язку.
Гуанозин та Аденозин: це пуринові нуклеозиди. При оротацидурії синтез пуринів не порушений, тому їх додавання не вирішить проблему дефіциту піримідинів.
Гістидин: це амінокислота. Вона потрібна для синтезу білків і гістаміну, але не може перетворитися на піримідинові нуклеотиди.
Тимідин: це теж піримідин (компонент ДНК), АЛЕ він є більш специфічним і "кінцевим". Уридин є універсальнішим попередником, бо з УМФ організм може зробити і ЦМФ (для РНК/ДНК), і ТМФ (для ДНК). Тому лікують саме уридином.