Курареподібні речовини (дитилін) роблять неможливим скорочення скелетних м’язів, оскільки вони блокують:
- A Центральні синапси
- B Нервово-м’язові синапси
- C Проведення збудження мембраною
- D Гангліонарні синапси
- E Пропріорецептори
Правильна відповідь: B. Нервово-м’язові синапси
Пояснення
Нервово-м’язові синапси
Ключові слова: курареподібні речовини, дитилін, міорелаксанти, Н-холінорецептори, скелетні м’язи.
Міорелаксанти периферичної дії (курареподібні засоби) впливають безпосередньо на місце передачі сигналу від рухового нерва до м'яза. Дитилін (суксаметоній) є деполяризуючим міорелаксантом. Його мішенню є нервово-м’язові синапси (міоневральні сполучення) скелетних м’язів. Викликаючи стійку деполяризацію, він робить рецептори нечутливими до нових імпульсів ацетилхоліну. В результаті нервовий імпульс "зупиняється" в синапсі, не викликаючи скорочення м'яза, що призводить до повного розслаблення (паралічу) скелетної мускулатури.
Не правильно:
Центральні синапси: Курареподібні речовини є четвертинними амонієвими сполуками, вони погано проходять через гематоенцефалічний бар'єр і не діють на синапси в головному чи спинному мозку.
Гангліонарні синапси: Тут розташовані N_n-холінорецептори. Хоча деякі старі міорелаксанти могли частково на них впливати, сучасні препарати та дитилін діють вибірково на м'язи. Для блокади гангліїв існують спеціальні препарати — гангліоблокатори (наприклад, бензогексоній).
Проведення збудження мембраною: Курареподібні засоби не впливають на проведення імпульсу по самому нервовому волокну (це робота місцевих анестетиків). Вони блокують лише передачу сигналу в місці контакту нерва з м'язом.
Пропріорецептори: Це чутливі рецептори, що надсилають інформацію про стан м'язів у мозок. Міорелаксанти вимикають "виконавчий" механізм (скорочення), а не чутливі датчики.
Ключові слова: курареподібні речовини, дитилін, міорелаксанти, Н-холінорецептори, скелетні м’язи.
Міорелаксанти периферичної дії (курареподібні засоби) впливають безпосередньо на місце передачі сигналу від рухового нерва до м'яза. Дитилін (суксаметоній) є деполяризуючим міорелаксантом. Його мішенню є нервово-м’язові синапси (міоневральні сполучення) скелетних м’язів. Викликаючи стійку деполяризацію, він робить рецептори нечутливими до нових імпульсів ацетилхоліну. В результаті нервовий імпульс "зупиняється" в синапсі, не викликаючи скорочення м'яза, що призводить до повного розслаблення (паралічу) скелетної мускулатури.
Не правильно:
Центральні синапси: Курареподібні речовини є четвертинними амонієвими сполуками, вони погано проходять через гематоенцефалічний бар'єр і не діють на синапси в головному чи спинному мозку.
Гангліонарні синапси: Тут розташовані N_n-холінорецептори. Хоча деякі старі міорелаксанти могли частково на них впливати, сучасні препарати та дитилін діють вибірково на м'язи. Для блокади гангліїв існують спеціальні препарати — гангліоблокатори (наприклад, бензогексоній).
Проведення збудження мембраною: Курареподібні засоби не впливають на проведення імпульсу по самому нервовому волокну (це робота місцевих анестетиків). Вони блокують лише передачу сигналу в місці контакту нерва з м'язом.
Пропріорецептори: Це чутливі рецептори, що надсилають інформацію про стан м'язів у мозок. Міорелаксанти вимикають "виконавчий" механізм (скорочення), а не чутливі датчики.
Повне пояснення доступне з підпискою MDstuds Pro або нашим студентам.
Отримай більше можливостей з MDstuds Pro
Що входить в підписку:
- пояснення до кожного тесту
- бази тестів українською
- бази тестів англійською
- тести по темах
- функція «задати питання»