У хворого внаслідок хронічного захворювання органів дихання, що супроводжується задишкою, тахікардією і ціанозом, при дослідженні газового складу крові виявлений розвиток гіпоксемії і гіперкапнії. Внаслідок якого з порушень зовнішнього дихання виникли ці зміни?

Правильна відповідь: Гіповентиляція
Ключові слова: гіпоксемія і гіперкапнія

Гіповентиляція: при хронічних захворюваннях органів дихання (наприклад, ХОЗЛ) зменшується надходження повітря в альвеоли. Це призводить до недостатнього виведення CO₂ (гіперкапнія) та недостатнього надходження O₂ (гіпоксемія). Саме така ситуація спостерігається при задишці, ціанозі та тахікардії, що є компенсаторною реакцією на нестачу кисню.

Гіпоперфузія: означає зниження кровопливу через легені. У такому разі порушується транспортування газів, але гіперкапнія при цьому не є провідною, тому цей варіант не відповідає ситуації.

Гіпервентиляція: супроводжується прискореним і глибоким диханням, що приводить до зниження CO₂ (гіпокапнії), а не до його підвищення. Тому вона не пояснює наявну гіперкапнію.

Гіперперфузія: означає надмірне кровонаповнення легеневих капілярів. Такий стан не є основною причиною гіпоксемії і гіперкапнії у цьому випадку.

Гіпердифузія: термін некоректний у контексті патології зовнішнього дихання. Навпаки, при легеневих захворюваннях може бути знижена дифузія газів, але головний механізм у цьому випадку — саме гіповентиляція.