На розтині в серці виявлено наступні зміни: великий осередок некрозу білого кольору з червоною облямівкою, який захоплює всю товщу серцевого м’яза. На зовнішній оболонці серця - ознаки фібринозного перикардиту. Який найбільш імовірний діагноз?

Ключовим моментом у цьому описі є фраза "захоплює всю товщу серцевого м’яза". Саме це визначає тип інфаркту:

Трансмуральний інфаркт: Це некроз, що поширюється на всі шари серцевої стінки — від ендокарда (внутрішньої оболонки) до епікарда (зовнішньої оболонки).

Фібринозний перикардит: Наявність фібрину на зовнішній оболонці серця (епікарді) свідчить про те, що некротичний процес дійшов до поверхні серця і викликав реактивне запалення перикарда. Це характерна ознака саме трансмурального ураження.

Вигляд осередку: Великий осередок білого кольору (ішемічний некроз) з червоною облямівкою (зона демаркаційного запалення та гіперемії) — це типова макроскопічна картина інфаркту міокарда на стадії розвитку. Чому не підходять інші варіанти?
Інтрамуральний інфаркт: Некроз локалізується в товщі міокарда, не досягаючи ні ендокарда, ні епікарда.

Субендокардіальний інфаркт: Уражаються лише внутрішні шари міокарда, прилеглі до ендокарда.

Субепікардіальний інфаркт: Уражаються лише шари під зовнішньою оболонкою.

Міокардит: Це дифузне запалення серцевого м'яза, яке зазвичай не має вигляду чітко обмеженого великого осередку некрозу з демаркаційною зоною.