Під час адаптації до перебування в горах, в еритроцитах зростає синтез 2,3-дифосфогліцерату. Що стимулює ця речовина в організмі людини?

Правильна відповідь: Дисоціація оксигемоглобіну
Ключові слова: зростає синтез 2,3-дифосфогліцерату
2,3-дифосфогліцерат (2,3-ДФГ) — це специфічний метаболіт гліколізу, який міститься в еритроцитах, його головна роль — регуляція спорідненості гемоглобіну до кисню, він зв’язується з центральною порожниною молекули гемоглобіну і стабілізує його "напружену" (T-стан) конформацію, що призводить до зниження спорідненості гемоглобіну до кисню, вніслідок чого гемоглобін легше "віддає" кисень тканинам і це зміщує криву дисоціації оксигемоглобіну праворуч.
У горах парціальний тиск кисню низький, щоб тканини не страждали від гіпоксії, організм збільшує синтез 2,3-ДФГ, щоб навіть та невелика кількість кисню, що потрапила в кров, максимально ефективно переходила з еритроцитів у клітини.
Утворення оксигемоглобіну - неправильна відповідь, тому що 2,3-ДФГ навпаки заважає утворенню оксигемоглобіну, бо в умовах гіпоксії пріоритетом є саме віддача кисню в тканинах.
Тканинне дихання та окисне фосфорилювання - неправильні відповіді, тому що ці процеси відбуваються в мітохондріях клітин, 2,3-ДФГ діє виключно всередині еритроцита на молекулу гемоглобіну.
Утворення карбгемоглобіну - неправильна відповідь, тому що це процес зв'язування гемоглобіну з вуглекислим газом (CO2 ), хоча CO2 також впливає на дисоціацію оксигемоглобіну, 2,3-ДФГ не стимулює його зв'язування безпосередньо.