43-річний хворий надійшов в нефрологічне відділення з масивними набряками. Два роки лікувався амбулаторно, при цьому постійно відзначався підвищений артеріальний тиск. Двічі лікувався преднізолоном, з позитивним ефектом. У сечі: відносна щільність - 1017, білок - 4,0 г/л, еритроцити - 15-18 в полі зору (вилужені), лейкоцити - 5-7 в полі зору. Яка переважно функція нирок порушена у хворого?

Правильна відповідь: Фільтраційна
Ключові слова: білок - 4,0 г/л, еритроцити - 15-18 в полі зору (вилужені)

Фільтраційна: у цього хворого наявні масивні білкові втрати у сечі (білок 4,0 г/л) та еритроцитурія, що вказує на ушкодження гломерулярного фільтраційного бар’єра; порушення фільтрації призводить до неконтрольованого виходу білка і елементів крові в первинну сечу і зумовлює зниження онкотичного тиску плазми з розвитком набряків. Постійна артеріальна гіпертензія та позитивний ефект преднізолону типові для імунозапального гломерулярного процесу, який прямо порушує фільтраційну функцію нефронів. Відносна щільність 1017 свідчить про відносно збережену осмотичну регуляцію, але основна проблема — саме гломерулярна фільтрація. Тому домінуюче порушення — фільтраційна функція нирок.

Інкреторна: інкреторна функція нирок полягає у синтезі гормонів (еритропоетин, активна форма вітаміну D) і є більш хронічною системною ознакою ураження нирок; при гострих чи підгострих гломерулопатіях вона зазвичай зберігається довше й не пояснює масивної протеїнурії та набряків. Наявність еритроцитурії і білка в сечі свідчить про ушкодження фільтраційного бар’єра, а не про первинний дефект інкреторної функції. Тому цей варіант менш імовірний як головна ланка.

Реабсорбційна: реабсорбція відноситься до функції канальців, що повертають у кров воду, електроліти та білки низької молекулярної ваги; при вираженій протеїнурії основна причина — транслокація білка через ушкоджений клубочок, а не первинна втрата реабсорбційної здатності. Відносно нормальна щільність сечі (1017) також не вказує на тяжке порушення канальцевої реабсорбції. Тому реабсорбційна дисфункція не є провідною у цьому випадку.

Концентраційна: концентраційна функція (регуляція об’єму та осмолярності сечі) порушується при тяжких канальцевих ураженнях або порушеннях осморегуляції; у хворого відносна щільність 1017 свідчить про відносно збережену здатність концентрувати/розбавляти сечу. Масивні набряки і протеїнурія більше вказують на гломерулярне ураження, ніж на первинну дисфункцію концентрації. Тож цей механізм також не є провідним.

Секреторна: секреторна функція канальців відповідає за виділення органічних іонів та метаболітів у просвіт нефрону; її порушення проявляється накопиченням специфічних токсинів чи ліків, але не викликає масивної протеїнурії та еритроцитурії. Клінічна картина пацієнта з набряками, тяжкою протеїнурією і відповіді на стероїди свідчить про гломерулярний процес, а не про первинну канальцеву секреторну недостатність. Отже, секреторна дисфункція не пояснює основні ознаки хвороби.